Як український гемблінг став «тіньовим» і хто з нардепів може отримувати 20 мільярдів «корупційної ренти»

Український гемблінг продовжує залишатися сферою бізнесу, де крутяться щонайменше 150 мільярдів гривень, лунають гучні скандали між міністрами та нардепами, а держава втрачає на цьому до 20 мільярдів щороку. Але, зважаючи на все, окремих представників влади це цілком влаштовує, адже дозволяє отримувати на цьому "корупційну ренту", яка може сягати за рік десятків мільярдів гривень. Причому для цього створено спеціальний корупційний механізм, який виводить з легального ринку компанії, які колись були лідерами гемблінгу в Україні.

Як український гральний бізнес виводять у «тінь»

"Коментарі" розбиралися, як функціонує корупційна схема, хто від неї постраждав і скільки вона може приносити організаторам.

Найкращі роки гемблінгу позаду?

Як стверджував у січні 2025 року народний депутат України Ярослав Железняк, у 2024 році українці робили ставок щомісяця від 12,5 до 19,7 млрд грн., тож на ринку крутилося близько 160 млрд грн. Судячи з даних сервісу OpenDataBot, Топ-10 лідерів гемблінгу отримали того ж року у вигляді доходу 55,5 млрд грн. І ці показники були найкращими для галузі, особливо на тлі жалюгідних 2 мільярдів, якими лідери ринку оперували 2022-го.

Якоїсь осудної статистики за 2025-м поки немає, але, як стверджує той же Ярослав Железняк, 2023-й рік був найбільш прибутковим для держави за обсягами сплачених податків від гемблінгу – 13 млрд грн. за 9 місяців, що у 105 разів вище за той же показник за 2021-й. Політик пояснював це скасуванням податкових пільг та боротьбою з міскодингом, тобто зміною коду безготівкового платежу, що здійснюється в банках. Лише через одну банківську установу могли проходити мільярди гривень.

Але вже навесні Желєзняк нарікав, що в січні-лютому 2026-го податкові надходження від гемблінгу різко просіли на 30,7% порівняно з тим же періодом 2025-го: до бюджету надійшли 1,6 млрд. грн., причому 1,15 млрд. грн. їх у лютому. Більше того, із серпня 2025 року постійно знижуються надходження від податків на доходи фізосіб, яким оподатковуються виграші в онлайн-казино. Політик стверджує, що це є результатом різних схем мінімізації з боку гравців ринку – заміни понять виграш та повернення, маніпулювання з податком на прибуток та податком на доходи фізичних осіб.

Подібні схеми справді процвітають у вітчизняному гемблінгу та "Коментарі" неодноразово розповідали про багатьох із них, але ситуація дуже схожа на те, що деякі представники влади самі штовхають ринок у "тінь", позбавляючи бюджет мільярдів гривень.

Щороку – новий лідер ринку

Крім скандалів про зв'язки з РФ, ухиленням від податків та іншим традиційним явищем для ринку гемблінгу останніх років є буквально щорічна зміна його лідера. Причому компанія, яка є торік лідером, може вважати себе щасливою, якщо їм вдасться хоча б продовжити роботу в поточному році.

Так, до війни безперечним фаворитом ринку азарту в Україні виступало ТОВ "Париматч" під брендом Parimatch, що розпочало свою роботу у вересні 1995 року. Згодом компанія вийшла на ринок СНД, на час заборони азартних ігор Україна пішла в онлайн і працювала "втемну". За версією правоохоронців у цей період компанія мала оборот у 20 млн. грн. на день, та легалізувала 350 млн дол. Проте до 2022 року Parimatch міг мати "авторитетний дах" в особі голови фракції "Слуги народу" у ВР Давида Арахамії, про що повідомляли "Коментарі".

Однак після повномасштабного російського вторгнення швидко з'ясувалося, що в РФ "Париматч" у 2019-2020 роках збирав на ставках 7,6 млрд і 15,4 млрд російських рублів відповідно, у вигляді чистого прибутку, отримуючи понад 400 млн рублів (понад 150 млн гривень). Ці доходи дозволили компанії увійти до ТОП-10 російських букмекерських компаній та великих платників податків РФ. Результати не забарилися – у березні 2023-го РНБО наклала на компанію санкції терміном на 50 років. У компанії намагалися оскаржити це рішення, пробували продовжити діяльність через букмекер BuddyBet, але врешті-решт бренд пішов з азартного ринку України.

2023 рік став справжнім бенефісом ТОВ "Спейсікс" (вид діяльності — організація азартних ігор, статутний фонд — 58 млн 825 тис. грн) та її ТМ Cosmolot — з 55 млрд грн. загального доходу Топ-10 ринку на частку компанії припало 27,95 млрд грн. Однак у 2024-му році власник фірми, громадянин Німеччини Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард зіткнувся з тиском влади та вимогами переписати на потрібну людину 50% компанії, про що заявив у квітні того ж року.

У жовтні 51% акцій компанії було продано ТОВ "Невада геймінг холдинг", зареєстрованому в американському штаті Невада, центрі азартного бізнесу США. Але оскільки на сайті "Невада геймінг холдинг" на посаді президента та гендиректора компанії значиться сам Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард, то він і є власником 100% акцій "Спейсіксу" та ТМ Cosmolot.

Щоправда, ці дії не допомогли – місце лідера ринку компанія втратила, а доходи впали з 27 млрд грн. до збитку 384 тис. грн. "Контрольний постріл" пролунав у квітні цього року – Держагентство PlayCity анулювало ліцензію онлайн-казино Cosmolot через порушення фінансових правил і наклало на ТОВ "Спейсікс" штраф у 12,9 млн грн.

Місце нового лідера ринку у 2024-му перейшло до ТОВ "Букмекерська компанія "Фавбет" (вид діяльності – організація азартних ігор, статутний фонд – 54 млн грн), що виручила тоді за даними аналітичного сервісу YouControl 21,2 млрд грн. Але власник компанії та бренду Favbet Андрій Матюха теж радів успіхам рівно рік. Власнику швидко пригадали реєстрацію збитків у своїй звітності, діяльність та зареєстровану в РФ торгову марку до 30 грудня 2024 року, а також нібито паспорт російського громадянина у самого Андрія Матюхи.

Але справжні проблеми для Favbet настали після ліквідації КРАЇЛ і появи замість нього "ПлейСіті", що стало зрозуміло в кінці 2025-го початку 2026-го років — в результаті декількох перевірок ТОВ "Букмекерська контора "Фавбет" було нараховано понад 9 млн грн. та 2 квітня 2026 року ухвалили рішення про ліквідацію.

Наслідком цього стала нова зміна лідера ринку — у 2025-му році ним став ТОВ "Слотс юей" (вид діяльності — організація азартних ігор, статутний фонд — 31 млн грн.), що працює під брендами 777 та Slotoking. На компанію припало 15,74 млрд грн. доходу у 2025-му році. "Коментарі" докладно зупинялися на особистостях номінального та ймовірно справжнього власника казино. Так, номінально власником обох гральних брендів виступає Павло Журило, який засвітився у спробі отримати від держави 1 млн. 659 тис. грн. ПДВ під час перебування його директором компанії ТОВ "Опціон тайм". Але справжнім власником найімовірніше виступає екс-нардеп від партії "Самопоміч" Андрій Журило.

Цей зв'язок простежується через ще одного співвласника ТОВ "Опціон тайм", в якому колись був директором Павло Журило. Йдеться про Лілію Вакульчак, якій, крім 25% "Опціону тайм", належало АТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Інфокс". Втім, насправді останній входив до складу групи "Інвестиційні партнери" Андрія Журжія.

Як і з іншими учасниками ринку, за "Слотс ю ей" знайдеться цілий список "гріхів", за які компанію можна вивести з ринку. Наприклад, це кримінальне провадження №72022000400000003 від 19 вересня 2022 року, яким проходять десятки банків та українських казино. За версією слідства, українські онлайн-казино створили масу нелегальних веб-сайтів, так званих "дзеркал" своїх онлайн-казино, які не мають ліцензій і заробляють на цьому великі гроші. Потім за змовою з банками операції з цими грошима проводилися по міскодингу і виводилися за кордон.

Онлайн-казино ТМ Slotoking могло працювати і в Росії, принаймні його реклама в російськомовному сегменті з'явилася в 2012 році. На українськомовній версії сайту першим роком роботи значиться 2014-й, як, до речі, і казино "777", при тому, що на той час в Україні азартні ігри були заборонені.

Всі ці претензії до "Слотс ю ей" можуть призвести до його падіння, правда судячи з фінансових показників компанії за перше півріччя, справи у неї йдуть просто чудово – дохід у 10,6 млрд грн. проти 7,3 млрд. грн. за підсумками 1-го півріччя 2025 року.

Тактика вивести з легального ринку в "тінь", хай держава втратить мільярди

Здавалося б, чому необхідно засмучуватися через те, що з ринку виводяться компанії, котрі заплямували себе фінансовими махінаціями та зв'язками з Росією? Подібне можна було б лише вітати, якби не дві обставини:

• 1) місця позбавлених ліцензій лідерів ринку із заплямованою репутацією займають компанії, що займаються тим самим;
• 2) держава втрачає на цьому мільярди гривень під час війни.

Першим "постраждалим" від боротьби з гемблінгом став уже згадуваний Parimatch, який, як писали "Коментарі", досить спокійно працює під виглядом Parik24 взагалі без ліцензії, але приймає платежі і не сплачує жодних податків. Ще одним "дзеркалом" компанії може бути бренд GorillaBet. Але як це можливо?

Імовірною відповіддю на це питання може бути негласний дозвіл влади. Так, у 2023-му році однією з претензій до Parimatch була несплата податків на суму в 23,3 млрд грн., з яких компанія все ж таки погасила в 2024-му році 1,07 млрд. Чи є це єдиним платежем компанії — невідомо, але як заявляв свого часу партнер компанії Energame, керуючої активами 2021-2023 роки компанія заплатила 957 млн. грн. податків.

Якщо крім сплати 1,07 млрд. грн. 2024-го року Parimatch жодних більше платежів до бюджету не проводив, то виявляється, що вся боротьба та санкції з боку держави призвели до сплати оператором за 3 роки сум лише на 100 млн. грн. більше, ніж податків за 2021–2023 роки. Іншими словами, вся масштабна боротьба із онлайн-казино для бюджету майже нічого не принесла.

Ще більш кричущий податковий дисбаланс пов'язаний із ТОВ "Букмекерська компанія "Фавбет". Як стверджував у 2025 році президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОІБ) Олександр Когут, з 13,94 млрд грн. податків галузі за 9 місяців 2025 року на частку FAVBET припало 6,4 млрд грн. Через очікувані проблеми з продовженням ліцензії та ліквідації компанії держбюджет цих мільярдів явно не отримає. Зате в інтернеті легко можна знайти рекламу азартних ігор від FAV365, віжуал якого дуже нагадує Favbet.

При цьому скільки саме і які податки сплачують решта гравців грального ринку, насамперед його нинішній лідер – ТОВ "Слотс ю ей", зовсім невідомо.

Тим самим виконуючи начебто правильну місію – виводячи з ринку компанії із заплямованою репутацією, насправді чиновники паралельно позбавляють державу мільярдних податкових надходжень. І це далеко ще не все. Зважаючи на все, такий висновок може мати пряму мету перенаправити ці мільярди до певної кишені, використовуючи для цього службове становище та державні банки.

Держбанк не лише для застави Галущенка, а й для гемблінгу та нардепа?

Але яким чином виведення онлайн-казино з легального поля до тіньової може дозволити нечистим на руку чиновникам на цьому нажитися? Відповідь здається простою – зробити залежною від регуляторних органів і змусити за цей "захист" платити. Проте, зважаючи на все, українські чиновники пішли набагато далі, і запропонували таким тіньовим казино державні послуги, точніше, послуги держбанку.

Державний "Сенс банк" прогримів на всю країну у серпні, коли через його рахунки було легалізовано кошти, необхідні для внесення застави за екс-міністра енергетики Германа Галущенка, який проходив у рамках розслідування "Мідас".

Перші серйозні питання до банку виникли у травні, коли нардеп Данило Гетьманцев заявив про створення ОЗУ всередині банку за "мовчазної" згоди Нацрегулятора та правоохоронних органів. Політик назвав "великою корупційною конструкцією" той факт, що банк перебирає функцію здійснення нелегальних платежів для азартних ігор і фактично надає цю послугу найбільшим операторам.

Зауважимо, що подібне звинувачення про махінації "Сенс банк" із платежами для операторів гемблінгу не є чимось новим. Наприклад, у вже згаданому кримінальному провадженні №72022000400000003 від 19 вересня 2022 року "Сенс банк" фігурує як один з учасників міскодингу для ринку азарту ще до своєї націоналізації, після цього масштаби цієї послуги тільки зросли.

Як повідомляли "Коментарі", у свій час банк фактично контролював усі гемблінг-платежі через Visa, адже тільки у нього був дозвіл на обробку таких операцій. У самому банку підтверджували участь на гемблінг-ринку. Безпосереднім куратором цих операцій міг виступати екс-радник тодішньої наглядової ради банківської установи Василь Веселий.

Монополію на ринку визнавав і директор PlayCity Геннадій Новіков наприкінці 2025 року, говорячи, що лише три банки обслуговують гральний бізнес за платіжною системою Mastercard і лише один – за Visa

Зауважимо, що, як стверджував свого часу журналіст Сергія Лямець, до націоналізації "Сенс банку" гральний ринок обслуговували інші банки, в тому числі державний "Укргазбанк", але потім на нього припадало близько 85% оборотів ринку.

При цьому журналіст натякав, що основними бенефіціарами є творці діючої архітектури ринку народні депутати, які вже багато років системно коментують "грачку" — Данило Гетьманцев та Ярослав Желєзняк.

Справді інтерес Данила Гетьманцева до грального бізнесу не є секретом, тому він навіть відкрито і дуже грубо, на системній основі критикував екс-міністра оборони України Михайла Федорова, який займався галуззю через своїх ставлеників у PlayCity. Цікавим є той факт, що до свого щирого обурення махінаціями з гемблінгом у "Сенсі банку" 5 травня 2026 року, Данило Гетьманцев на своєму Телеграм-каналі згадував про банківську установу востаннє за 1,5 роки до того – у листопаді 2024-го.

На відміну від Данила Гетьманцева, Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі згадує "Сенс банк" набагато регулярніше, щоправда, здебільшого в контексті впливу на нього бізнесмена-втікача Тимура Міндіча та екс-глави ВП України Андрія Єрмака. Так, політик стверджує, що голова банку Олексій Ступак, який проходить підозрюваним у справі "Форрест гамп", є креатурою Тимура Міндіча, а тепер уже екс-глава наглядової ради Микола Гладишенко – людина Андрія Єрмака.

Зазначимо, що Данило Гетьманцев у свою чергу зазначив, що через P2P-перекази державного банку оператори азартних ігор масово ухилялися від оподаткування та отримували занижені тарифи на еквайринг, фактично обкрадаючи армію. І все це під пильним ігноруванням Андрія Пишного.

Тим часом, як раніше повідомляли "Коментарі", на українському гральному ринку можуть з'явитися болгарські бізнесмени, пов'язані з убитим головою ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним та директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним.