Чому українці грають в азартні ігри: виявили дві головні групи ризику

Мініцифра оприлюднила результати першого етапу масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Як заявили у міністерстві, його мета полягає у тому, щоб отримати об'єктивну картину того, наскільки поширені азартні ігри серед українців, які ризики вони створюють та яких рішень громадяни очікують від держави.

Результати дослідження впливу азартних ігор на суспільство

Перший етап охопив загальнонаціональне опитування щодо ставлення населення до азартних ігор, особистого досвіду участі та оцінки державної політики у цій сфері.

Результати показали, що 84% українців не вважають себе азартними людьми, а кожен третій респондент узагалі не знає нікого, хто регулярно грає в азартні ігри. Водночас 75% опитаних назвали азартні ігри серйозним суспільним викликом.

Попри високий рівень занепокоєння, реальна залученість населення залишається відносно невеликою. Протягом останніх 12 місяців в азартні ігри грали 5% респондентів, а впродовж останнього місяця — 2%.

Головною мотивацією для гри залишається бажання виграти гроші — так відповіли 70% учасників дослідження. Ще 41% назвали основною причиною азарт та емоції. Натомість реклама, бажання розважитися чи вплив друзів отримали близько 17% згадок.

Дослідження також свідчить, що більшість людей, які колись грали, вже відмовилися від цього. Так, 83% респондентів повідомили, що більше не беруть участі в азартних іграх. Найчастіше вони пояснювали це втратою інтересу — 65%, фінансовими витратами — 23% або побоюванням розвитку ігрової залежності — 10%.

Окрему увагу приділили негативним наслідкам азартних ігор. 83% опитаних заявили, що особисто не стикалися з ними, а 93% зазначили, що протягом року жодного разу не позичали гроші знайомим для гри. Водночас українці очікують більш активної ролі держави. Майже половина респондентів назвали одним із головних пріоритетів обмеження реклами азартних ігор, хоча лише 4% визнали, що реклама впливає на їхнє рішення грати. Загалом 74% підтримують посилення заходів боротьби з ігровою залежністю, а 67% виступають за жорсткіше державне регулювання галузі.

Дослідження також виявило групи підвищеного ризику. Якщо серед внутрішньо переміщених осіб рівень залучення до азартних ігор не перевищує середньоукраїнський показник, то серед молоді та військовослужбовців ризики є більш вираженими. Як зазначили в державному агентстві PlayCity, саме ці результати планують використати для вдосконалення державної політики відповідальної гри, розвитку цифрового моніторингу та створення нових механізмів захисту громадян.