Сінгапур і азартні ігри: шлях від колоніальних заборон до мільярдної індустрії

Сінгапур пройшов тривалий шлях еволюції азартних ігор, які у колоніальні часи починалися з півнячих боїв, а сьогодні асоціюються з елітними розвагами у сучасних комплексах Marina Bay Sands і Resorts World Sentosa. Завдяки цим змінам Сінгапур зміг стати унікальним прикладом державного контролю над спокусами азарту та додатковим доходом для економіки країни.

Історія азартних ігор у Сінгапурі. Фото з відкритих джерел

Історія азартних ігор у Сінгапурі розпочалася ще на початку 19 століття, коли острів став британським торговим форпостом. З притоком китайських мігрантів тут зросла популярність гральних закладів, де робітники витрачали зарплату на ігри та опіум. У 1820-х засновник сучасного Сінгапуру сер Стемфорд Раффлз намагався боротися з цією хвилею та заборонив традиційні півнячі бої та нелегальні гральні заклади. Однак гральна культура вже вкорінилась на острові.

У 1923 році колоніальний британський уряд зробив спробу легалізувати азартні ігри, проте через зростання злочинності та збільшення залежності від гемблінгу експеримент швидко згорнули. Протягом усього 20 століття єдиними легальними формами азарту у Сінгапурі залишались державні лотереї Singapore Pools та кінні перегони під егідою Singapore Turf Club.

Зміни у політиці Сінгапуру сталися у 2005 році, коли уряд під керівництвом прем'єр-міністра Лі Сянь Луна оголосив про створення двох комплексів казино. Як пояснював Лун, це була спроба стимулювати туристичний сектор, який відчував конкуренцію з боку Гонконгу, Таїланду та Малайзії. До створення інтегрованих курортів місцеві жителі переважно грали в азартні ігри на круїзних лайнерах, які плавали в міжнародних водах, що знаходяться безпосередньо за межами контролю Сінгапуру.

Гральний комплекс Marina Bay Sands у Сінгапурі

Рішення Луна спричинило появу двох великих комплексів, які назвали Marina Bay Sands та Resorts World Sentosa. Вони поєднують казино, готелі, театри, торгівельні центри та конференц-зали. У них було інвестовано понад 7 млрд доларів, що створило 35 тис. робочих місць. 

Пам'ятаючи попередній досвід залежності місцевих, Сінгапур запровадив суворі обмеження для запобігання лудоманії. Місцеві жителі зобов'язані платити високий вхідний внесок, щоб потрапити у гральний комплекс — 116 доларів за одноразове відвідування або 2300 доларів за абонентський квиток на рік. Крім того, казино не мають права надавати кредити місцевим.

У наш час гральний сектор у Сінгапурі процвітає. У 2021 році ринок казино досяг 1,8 млрд доларів, а до 2024-го виріс до 4,4 млрд доларів.

Раніше портал "Коментарі" розповідав про те, як Макао став головним гральним центром світу та пройшов шлях від колонії до імперії казино.